“Зараз допомога – це більше, ніж допомога. Це надія” – жителька Авдіївки Ольга Сергіївна

Ользі Сергіївні цього року виповнилося 72 роки. Понад 40 років вона пропрацювала на Авдіївському коксохімічному заводі. Останні 25 – в управлінні капітального будівництва заводу. Про підприємство, яке розвивала і будувала роками, говорить з болем, як про близьку людину, яка пішла. Вони попрощалися навесні 2022 року, коли Ольга Сергіївна з чоловіком, сином і собакою виїхала з рідної Авдіївки до Покровська. Каже, що збиралися рівно на місяць-два, перечекати. Зараз живуть у місті вже понад два роки.

«Ми не могли припустити, що з містом так вчинять і не буде куди повертатися. В Авдіївці пройшло життя, були дві квартири. Обидва будинки в руїнах. Була ще дача, теж згоріла у військових діях. Тепер ми залишилися без нічого. І якось потрібно продовжувати жити далі», — каже Ольга Сергіївна

Минулого року жінка поховала в Покровську чоловіка. Останні роки чоловік дуже важко пересувався. Навіть коли шукали квартиру у новому місті, обирали перший поверх, щоб близько до підвалу та не потрібно було довго бігти в разі загрози. Тепер, жінка залишилися удвох з дорослим сином, який багато років не може працювати через свої важкі захворювання та інвалідність. Сім’ї доводиться виживати на пенсію та допомогу від організацій.

«Без гуманітарної допомоги нам було б зовсім важко. Як отримати кошти від “Відповідальних громадян” я дізналася, коли була в управлінні соцзахисту. Дякую, що добрі люди підказали. Ми дуже швидко все отримали! Нам ці гроші стали хорошою підтримкою, ми ж їхали з Авдіївки на пару місяців. Були впевнені, що повернемося. Речей особливо не брали, а потім — ні посуду свого, ні постільної білизни, нічого свого. Квартиру в Покровську знімаємо, потрібно платити кожен місяць з комунальними. Це вже не кажучи витрати на ліки та лікування. Витрат дуже багато і без такої допомоги нам удвох із сином не прожити. Ми дуже вдячні, що ви це організовуєте, допомагаєте нам і таким людям, які вимушені були поїхати з дому», – ділиться Ольга Сергіївна.

Через загострення дій, Ольга з сином все частіше ховається в укритті. Жінка каже, що розпочала облаштовувати підвал у домі, де вони винаймають житло, з найціннішого.

«Перше, що перенесла — два моїх сімейних альбоми. Це єдине, що ми врятували з Авдіївки. Нам їх дивом змогла передати моя подруга, коли місто було вже в облозі. Подруги не стало через кілька днів. Пряме попадання в будинок. З-під завалів її не дістали досі. Багатьох моїх близьких друзів вже немає і всі ще лежать під руїнами. Але ми не маємо права здаватися та зневірюватися, в тому числі з поваги до тих, кого вже не має. Поки ми зустрічаємо добрих людей, готових підтримати та протягнути нам руку — не все втрачено. Зараз допомога – це більше, ніж допомога. Це надія. А вона, як вірно кажуть, помирає останньою»,— каже жителька Авдіївки Ольга Сергіївна.

Родина пані Ольги стала учасницею проєкту “Надання міжсекторальної гуманітарної допомоги постраждалому від конфлікту населенню в Україні”, який реалізує ГО “Відповідальні громадяни” у партнерстві з World Vision.

Ця ініціатива можлива за підтримки USAID – US Agency for International Development, Acted та #УкраїнськийКонсорціумРеагування