Пункт незламності у Приколотному: як громада на Харківщині зміцнює стійкість попри війну

Володимир Петрович Сітніков живе у селі Приколотне Куп’янського району на Харківщині та працює у комунальній сфері. Він залишається вдома, попри те що фронт зовсім поруч. Каже просто: «Буду триматися, скільки зможу. Домівку важко залишати».

Громада пережила сім місяців окупації. Зараз тут немає регулярного транспортного сполучення, не працюють три сільськогосподарські підприємства. Близько 500 мешканців живуть від підвезення продуктів до підвезення. Дороги й залізничний вузол під постійними обстрілами.

Коли з’явилася можливість подати заявку на мінігрант, Володимир Петрович разом із громадою спочатку думали облаштувати зупинку для соціального автобуса. Але обстріли швидко зруйнували цей план. Разом із самою зупинкою. Стало очевидно: місце скупчення людей у прифронтовій громаді – це ризик. Та й транспорт до села більше не доїжджає.

«Ми зрозуміли, що потрібно думати в іншому напрямі та в першу чергу про безпеку і базові потреби. Те, без чого люди просто не можуть обійтися щодня», — пояснює він.

Рішення знайшлося швидко. Найгострішою проблемою залишалися знеструмлення та відсутність зв’язку. Саме на це і вирішили подавати заявку по програмі міні-грантів.

«Світло зникає постійно. А людям потрібно бути на зв’язку з рідними та близькими. Тобто мати місце, де завжди можна телефон зарядити та є інтернет», — говорить Володимир Петрович.

Ідея швидко перетворилася на дію. Коли отримали підтвердження, що грант узгоджено, не стали зволікати. Одразу почали закуповувати обладнання, бо розуміли, що кожен день має значення.

Так у громаді з’явився пункт незламності на сонячних батареях із можливістю заряджати пристрої та мати доступ до інтернету навіть під час аварійних відключень.

«Це дуже виручає. Виносимо панелі надвір, заряджаються швидко, вистачає на тривалий час. Тепер є хоча б стабільність у тому, що зв’язок не зникне повністю», – каже Володимир Петрович.

Люди приходять по пункту незламності щодня. З приходом весни мешканці Приколотного почали навіть потроху висаджувати городи. Щоб мати власні продукти. Попри все, люди намагаються триматися та налагоджувати життя навіть у таких важких умовах.

«До нас постійно йдуть. Хтось зарядитися, хтось просто перевірити, чи є зв’язок. І це дає людям спокій. Ми дуже вдячні за цю підтримку – вона справді відчутна тут, на місці», – з щирістю зізнається Володимир Петрович.

Проєкт реалізує ГО «Відповідальні громадяни» у партнерстві з JERU – Joint Emergency Response in Ukraine(Welthungerhilfe та Concern Worldwide) за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (ГФУ).

Управління ООН з координації гуманітарних справ / OCHA Ukraine