Новина

«Вони стали більше розуміти й підтримувати одна одну»: як допомога фахівців зміцнила родину Олени

За двадцять років Олена стала мамою для дев’ятьох прийомних доньок. Старші вже виросли та будують власне життя. Сьогодні жінка самостійно виховує чотирьох дівчат — 16-річну Анну та трьох сестер: 13-річну Дарію, 11-річну Катерину й 9-річну Олександру.

Історія прийомного материнства Олени розпочалася у 2006 році. Тоді її рідний син закінчував школу, а знайомі зі служби у справах дітей запропонували створити прийомну сім’ю. Так у її житті з’явилася чотирирічна Ліза, а згодом — десятирічна Марина. Пізніше родина поповнювалася іншими дітьми.

Олена досі пам’ятає, як приїхала до інтернату знайомитися з Мариною. Тоді її особливо вразило бажання дітей привернути до себе увагу дорослих.

«Ми коли зайшли туди, діти всі до нас підбігли. Одна розповідає, що дуже гарно малює, інша — що в’язати навчилася, третя — що танцює. Вони розповідають, що вміють робити, а в очах читається: “Візьміть мене, я хороша”. Адже кожна дитина потребує турботи та любові, а допомогти всім не можеш», — пригадує жінка.

За ці роки Олена навчилася знаходити підхід до дітей із різними характерами та життєвим досвідом. У їхньому домі є спільні правила, розподіл домашніх обов’язків і багато самостійності.

«Ми живемо у квартирі, тому придумали графік чергування. Наприклад, кухня — це моя відповідальність, а дівчата розподіляють між собою інші справи. З уроками вони теж переважно справляються самостійно. У нас усе на довірі», — ділиться Олена.

Та навіть із багаторічним досвідом жінка зізнається: виховання дітей потребує дедалі більше сил. Дівчата дорослішають, між ними часом виникають непорозуміння та суперництво, а самій Олені не завжди вистачає часу на відпочинок.

Про можливість отримати допомогу від фахівців ГО «Відповідальні громадяни» жінці розповіла знайома. Спочатку Олена разом із доньками почала відвідувати консультації психологів.

Для прийомної мами ці зустрічі стали можливістю приділити увагу власному емоційному стану та знайти способи відновлення сил.

«У квартирі постійно шум та гам, життя бурлить. А мені іноді хочеться просто посидіти десь у тиші зі смачною кавою. Ваші фахівці допомогли з пошуком ресурсу та перезавантаженням. Для себе відкрила картини за номерами. Вони мене дуже заспокоюють», — розповідає Олена.

Психологічну підтримку отримали й дівчата. Під час консультацій вони працювали над емоційним станом, взаєморозумінням і стосунками між собою. Згодом мама почала помічати зміни в їхньому спілкуванні.

«Вони більш спокійні стали. Стосунки між ними покращилися. Менше агресії, бо раніше дівчата відчували якусь конкуренцію між собою. А зараз більше одна одну розуміють та підтримують», — говорить жінка.

Одна з доньок також відвідувала логопеда, який допоміг їй покращити вимову. Крім індивідуальних консультацій, сестри долучаються до групових занять, ігор і майстер-класів у Просторі, дружньому до дитини. За словами Олени, дівчата відвідують їх із задоволенням. Зі старшими дітьми фахівці також працювали над професійним самовизначенням і підготовкою до самостійного життя.

Ще однією важливою допомогою для родини стали чотири планшети, які дівчата отримали в межах проєкту. Раніше через дистанційне навчання їм доводилося виконувати завдання та шукати інформацію з мобільних телефонів, що було не завжди зручно. Тепер кожна має власний пристрій для онлайн-уроків і домашніх завдань.

«Екрани гарні, інформацію шукати набагато зручніше. Дякуємо вам», — ділиться Олена.

Жінка прагне, щоб кожна донька мала можливість розвивати свої здібності та самостійно обирати майбутнє. З теплотою розповідає про успіхи старших дітей: Ліза професійно займається фотографією, Марина обрала психологію, Оля здобула медичну освіту, а Ірина створила власну сім’ю та нещодавно стала мамою.

«Дзвонить мені донька і каже: “Я тебе вітаю — ти бабуся!”».

Молодші дівчата теж мають свої захоплення та мрії. Одна з доньок любить готувати й хоче стати кухаркою, а Анна вже кілька років мріє викладати.

«Я дивлюся, чого вони хочуть, а далі намагаюся їх піднаправити», — пояснює Олена.

Найбільше зараз жінка мріє про завершення війни, щоб діти могли жити в безпеці, вільно планувати своє майбутнє, а вся родина — частіше збиратися разом. А коли молодші доньки виростуть і почнуть самостійне життя, Олена планує нарешті більше часу присвятити собі.

«Оцих дівчат випущу, прилаштую і буду вдома сидіти бабусею».

Підтримка, про яку йдеться у публікації, надається в межах проєкту ЮНІСЕФ «Послуги захисту для найвразливіших дітей та батьків (або осіб, які їх замінюють) у громадах Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей», який реалізує ГО «Відповідальні громадяни» за фінансової підтримки Уряду США та ЮНІСЕФ.

Більше новин