ТОП-5 міфів про компенсацію за знищене або пошкоджене майно

Стартуємо нову рубрику, у якій наші експерти руйнують міфи та відповідають на запитання, які найчастіше виникають у людей, які звертаються до нас по допомогу.

Сьогодні говоримо про державну компенсацію за знищене або пошкоджене майно. Про міфи, які можуть завадити вчасно звернутися по допомогу, розповідає юристка ГО «Відповідальні громадяни» Анн Винник.

«Коли знаєш, що робити, почуваєшся набагато впевненіше. Майже після кожної консультації я надсилаю людям коротку інструкцію: куди звернутися і які кроки зробити далі» 

Міф 1. Без фото, відео або витягу з поліції заяву на компенсацію не приймуть

Відсутність фото, відео чи витягу з поліції не є перешкодою для подання інформаційного повідомлення або заяви на компенсацію.

«Найзручніше подавати повідомлення та заяву через застосунок “Дія”. Так не потрібно стояти в чергах у ЦНАПі чи чекати завершення повітряних тривог. Там не треба вказувати й точну дату пошкодження, можна приблизну. Заявник також може відстежувати етап розгляду та вчасно дізнатися, якщо потрібно надати додаткові документи або уточнити інформацію».

Порада: якщо в ЦНАПі вимагають документи, яких у вас немає, зокрема фото, відео чи витяг із поліції, можна звернутися на Урядову «гарячу лінію» за коротким номером 15-45 або подати письмове звернення на офіційному сайті: ukc.gov.ua.

Міф 2. Якщо майно має кількох співвласників, усі вони повинні особисто подавати заяву

Один зі співвласників може подати заяву, а інший — приєднатися до неї, до прикладу, через «Дію». Фізична присутність усіх співвласників під час звернення до ЦНАПу чи нотаріуса не обов’язкова.

«У нас був випадок, коли батько подав заяву через ЦНАП, а його донька, яка проживає за кордоном, приєдналася через “Дію”».

Міф 3. Власник має самостійно оплачувати дистанційне обстеження пошкодженого або зруйнованого майна

З 2025 року діє механізм дистанційного обстеження. Якщо комісія не може фізично обстежити пошкоджене або знищене майно, наприклад через бойові дії, вона може безкоштовно отримати необхідні дистанційні знімки від державних установ, зокрема Державного космічного агентства України та Держгеокадастру.
Власнику не потрібно самостійно замовляти такі матеріали у приватних компаній. 

«Я досить часто чула від людей про суми 10–15 тисяч гривень, які вони витрачали на замовлення дистанційних знімків у приватних установах. Якщо такі знімки не відповідають технічним вимогам, комісія може їх не прийняти».

Міф 4. Компенсацію можна отримати лише за одну квартиру чи будинок

Власник може отримати компенсацію за кожен об’єкт нерухомості, який відповідає встановленим умовам.
Тобто наявність кількох квартир чи будинків у власності сама по собі не означає, що людина може отримати компенсацію лише за один об’єкт. 

Міф 5. Сума компенсації не може перевищувати 2 мільйони гривень

Розмір компенсації залежить, зокрема, від загальної площі нерухомості — житлової та нежитлової, зазначеної в документах, а також від середньої вартості житла на вторинному ринку із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнта.

«Сума у 2 мільйони гривень, найімовірніше, виникла через плутанину з іншими видами державної допомоги. Для компенсації за знищене житло такого загального обмеження немає».

Не відкладайте звернення

Якщо ваше майно пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, не варто чекати, поки зберуться всі документи чи з’явиться можливість особисто потрапити до ЦНАПу.

«Особливо ризикованою така ситуація є для людей, чиє майно розташоване на територіях, де тривають активні бойові дії, адже завтра воно може опинитися на непідконтрольній Україні території. У такому разі компенсацію держава не надає. І тут треба діяти дуже швидко».