«Наберуся досвіду та відкрию дитячий будинок сімейного типу. Це моя мрія», — Іван, фахівець з соціальної роботи з Кривого Рогу

Історія Івана — це історія про те, як маленькі вчинки переростають у велику мрію. Ще школярем він допомагав переселенцям із Донецької та Луганської областей: збирав солодкі подарунки для дітей, писав мотиваційні листівки, долучався до волонтерських ініціатив. Тоді він навіть не уявляв, що ця допомога стане початком великого шляху.

В цьому році Іван захищає диплом соціального працівника у Криворізькому педагогічному університеті. Але він не чекав диплома, щоб почати робити те, що дійсно важливо. Півтора роки тому він приєднався до команди ГО «Відповідальні громадяни», де працює з сім’ями та дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах через війну. Його робота — це індивідуальні та групові консультації, підтримка тих, хто втратив опору, і навіть крихітка надії для тих, хто її майже втратив.

«Я завжди хотів допомагати людям. Спочатку думав стати лікарем, як моя мама. Але потім зрозумів, що допомагати можна по-різному. Соціальна робота — це про те, щоб бути поруч, коли це найважливіше. Про те, щоб дати опору тим, хто її втратив», — розповідає Іван.

Виростаючи єдиним братом у багатодітній сім’ї, він знає, як важливо тепло рідних. Саме тому його мрія — створити дитячий будинок сімейного типу. Місце, де кожна дитина зможе відчути себе частиною чогось більшого, де вона буде почутою, захищеною та коханою.

«Я набираю досвід — і професійний, і особистий. Зараз я в неймовірній команді, яка дає мені змогу розвиватися. Але я давно зрозумів, що моя мрія — це створити будинок для дітей, які потребують родинного тепла. Бо кожна дитина має знати, що вона не сама», — ділиться Іван.

Його робота — це не просто консультації чи плани. Це — зміна життів. «Важливо, щоб людина розуміла, хто вона є, яке місце займає у світі. Від цього залежать її рішення, можливості, майбутнє. І я хочу бути тим, хто допоможе їй це знайти», — говорить Іван.

Такі історії — доказ того, що гуманітарна сфера — це вибір бути поруч та віра в те, що навіть невеличка підтримка може змінити чиєсь життя. А робота Івана з Дніпропетровщини — гідний приклад того, що є люди, для яких допомога — не випадковість, а сенс життя.