«Ми залишили дім, але не знайшли безпеки»: що показало опитування евакуйованих з Донеччини
Аналіз досвіду евакуації, що має формувати нові підходи до підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні.
ГО «Відповідальні громадяни» разом із партнерами провели масштабне опитування серед мешканців Мирноградської та Покровської громад Донецької області, які були змушені залишити свої домівки восени 2024 року. Дослідження охопило 466 людей, які отримували допомогу від організації, і мало на меті зібрати не просто факти — а голоси. Ті, що зазвичай губляться в загальному шумі статистики.
«Евакуація — це не просто логістика. Це болісний злам життя. І якщо ми хочемо бути корисними, маємо розуміти не лише куди люди виїжджають, а що вони втрачають і що шукають», — говорить директор проєктів та програм ГО «Відповідальні громадяни» Енріке Менендес.
Куди і як виїжджають люди
82% респондентів із Покровської громади та 69% із Мирноградської залишили свої домівки протягом трьох місяців після оголошення евакуації. Найчастіше — у напрямку Дніпропетровської області, особливо ті, хто має дітей. Водночас майже половина перемістилася лише один раз після 2022 року, що свідчить про вичерпання ресурсів на нові починання.
Виклики під час евакуації
57% опитаних стикнулися з труднощами. Серед найпоширеніших — тривалий час у дорозі, переповнений транспорт, брак умов для людей з інвалідністю.
Серед специфічних проблем респонденти без дітей частіше (18%) вказували на відсутність умов для переміщення осіб з інвалідністю. Оскільки третина домогосподарств включає осіб з інвалідністю, ця проблема потребує особливої уваги.
Лише 4% скористалися евакуаційним транспортом від влади. Решта — самостійно.
Житлові умови та адаптація
Після евакуації 47% респондентів проживають у будинках або їхніх частинах, 45% — у квартирах, і лише 5% — у тимчасових притулках. Жителі Мирнограда частіше обирають квартири, тоді як вихідці з Покровська — приватні будинки. Це може бути пов’язано з доступністю житла в різних регіонах.
Однак адаптація супроводжується значними викликами:
- 56% опитаних вважають оренду житла надто дорогою;
- 27% не вистачає коштів на базові потреби (їжа, ліки, одяг);
- 23% стикаються з браком пропозицій щодо оренди;
- 21% не можуть знайти роботу.
«Без житла й стабільного доходу немає інтеграції. Є тимчасовість, у якій живуть тисячі людей, які були вимушені залишити свої домівки. Війна створює переселенців, але саме суспільство має створити для них нові опори та створювати умови для того, щоб родини могли адаптуватися до нових умов життя», — додає Менендес.
Потреби на новому місці
Найгострішими потребами евакуйованих є:
- Оплата оренди житла (51%, особливо в Мирнограді — 63%);
- Комунальні послуги (44%, частіше в Мирнограді — 62%);
- Харчування (35%);
- Ліки (30%, особливо серед тих, хто не має дітей — 50%);
- Гігієнічні засоби (27%, частіше в Покровську — 36%).
Ці дані підкреслюють необхідність цільової фінансової та матеріальної підтримки для ВПО, а також розвитку програм працевлаштування.
А ті, хто залишився?
Серед тих, хто ще перебуває у Покровську та Мирнограді, лише 19% планують виїзд. 52% назвали прямий ризик бойових дій основною умовою для евакуації. Але 7% не планують залишати громаду за жодних обставин. Їм потрібна не лише інформаційна підтримка, а й психологічна.
Висновки
«Це дослідження — не просто цифри, це історії людей, які шукають безпеки, стабільності та можливості розпочати нове життя в умовах війни. Дані показують, що більшість евакуйованих стикаються з багатьма бар’єрами. Водночас ми бачимо стійкість людей: вони готові інтегруватися, якщо отримають підтримку. Зараз без посилення координації між державою, громадами та міжнародними партнерами ми ризикуємо залишити тисячі родин у невизначеності. Сьогодні суспільство має об’єднати зусилля: від створення доступного житла до розвитку програм працевлаштування та психологічної допомоги. Ми закликаємо владу, журналістів і медіа не лише звернути увагу на ці дані, а й стати рушіями змін, щоб спільно створювати ефективні програми для ВПО. Кожен крок у цьому напрямку — це шанс повернути людям гідність і надію», — підсумовує директор проєктів та програм ГО “Відповідальні громадяни” Енріке Менендес.
📥 Завантажити повний звіт можна за [посиланням]
Більше новин
-
«Відчуваю спорідненість з людьми, яким ми надаємо підтримку”, – Світлана Олейникова, операторка гарячої лінії ГО «Відповідальні громадяни»«Інформативність, ввічливість та терпіння – основні принципи в моїй роботі. В середньому за день я отримую 80-100 дзвінків. Деякі тривають хвилини, інші можуть затя...
-
ГО «Відповідальні громадяни» увійшли до складу Національного освітнього кластеруМіністерство освіти і науки України, міжнародні організації, донори та партнери України разом із громадським сектором працюють на єдиній платформі, щоб подолати серйозні виклики, які принесла війна.
-
Мобільна допомога в дії: історія нової психологині в нашій командіДля нашої команди дуже відповідально, коли до нас приходять люди за першим досвідом фахової роботи. Особливо, коли це свідомий вибір людини — змінити напрямок та об...
-
Коли стратегія працює: як комунікації стають рушієм змінЯк зробити так, щоб стратегія не просто існувала на папері, а справді працювала — надихала, об’єднувала та вела вперед? Як будувати діалог із медіа, партнерами та спільнотою так, щоб за словами стояли дії, а за діями — зміни?
-
-
Простір можливостей: як UNICEF разом з партнерами рятують майбутнє дітей«Тут мене розуміють» — історія дитини, яка відкрила світ завдяки логопедам.
-
Допомога на прифронтових: що зроблено для підтримки тих, хто постраждав від війниГО «Відповідальні громадяни» спільно з нашими партнерами з #Українськийконсорціумреагування, організовували реалізацію проєкту надання грошової допомоги людям.
-
Простори дружні до дитини: на Дніпропетровщині відкрили ще 13 центрів підтримкиНові простори відкрилися у Дніпрі, Кривому Розі, Кам’янському, а також у селах Кринички, Лозуватка, Бузівка та Чернеччина.