Життя з нуля

Тетяна Никодимівна – переселенець з Опитного. Разом із сином вони живуть в гуртожитку. На двох ділять один старий диван, який їм віддали небайдужі сусіди. Причому ділять його в прямому значенні. Син спить на спинці, мати на тому, що залишилося.

Тетяна намагається не сидіти буз діла. Вона цілий день робить щось по господарству. От тільки умови в гуртожитку далеко не найкращі.

Пенсії та переселенських вистачає, практично, тільки на продукти. І ті не приготуєш толком – у них на кухні тільки старенька електропіч, в якій працює одна конфорка, і та на останньому подиху.

З одягом та постіллю також туго – майже все загинуло разом із будинком в Опитному. Щоб хоча б якось утеплитися до зими, вона розпускає старі речі на нитки та в’яже собі й синові шкарпетки.

Син поки що роботу знайти не може – в Авдіївці з цим дуже погано. Поки допомагає матері та сусідським бабусям по господарству.

Тетяна Никодимівна не може дозволити собі навіть газету з програмою передач. Тому улюблені телепередачі вона виписує собі, щоб не пропустити. Ми привезли сім’ї переселенців засоби гігієни та одяг. Всі речі підійшли. Вона передає величезну подяку Наді Петрик за одяг. І всім, хто підтримує нашу організацію, за засоби гігієни.

Тетяна попросила допомогти їй з новою пічкою, щоб була змога нормально готувати їжу. Якщо у когось є працююча електропіч і він готовий поділитися, будемо дуже вдячні.
Спасибі за Вашу підтримку!
__
Дмитро Шибалов