У нас є добрий друг, який постійно надсилає нам пакунки з ліками. Це достатньо великий обсяг допомоги і, коли ми були в Донецьку, ми покрили 150 сімей, які потребували допомоги, цими медикаментами.
Згадую, якими способами ми завозили все це на непідконтрольні території, та дивуюся зараз цій абсолютній відчайдушності. Але тоді ми про це не думали. Головне було привезти життєво необхідний препарат вчасно. Не запізнитися.
Ми завжди дякуємо нашим донорам за допомогу, але майже ніколи не знаємо, наскільки важко їм робити це на постійній основі. У багатьох з них є свої проблеми, але це не зупиняє їх і вони віддають іноді останнє.
Наш друг, про якого я писала вище, саме з таких.
– Ольго, вітаю. Готова іти відправляти ліки. Підкажіть, чи можна доставку за рахунок отримувача зробити? Там близько 5 кг, тобто 50-60 грн має бути. А у мене в гаманці всього 70 з копійками. Дуже важко з фінансами останнім часом, на жаль.
– Доброго дня. Так, звичайно. Ми сплатимо за посилку. Дякуємо Вам. Може, Вам потрібна якась допомога, яку ми спроможні надати?
– Ой, Олечко, дякую. Дуже зворушена. По їжі якось розрулюємося. По медицині – страхування рятує. Взуття малому потрібне було, мені начебто пообіцяли допомогти з цим. Дякую ще раз!
– Скажіть, яке взуття та який розмір. Може, ми щось підберемо…
Я дуже радію, коли в нас з нашими донорами та партнерами спрацьовує принцип взаємовиручки. Ми підібрали та відправили сандалі і цього ж дня отримали пакунок з медикаментами для людей, які потребують нашої допомоги.
Ось так несподівано ми змогли підвищити «коефіцієнт корисності» від нашої діяльності. І це дуже приємно.
__
Оля Коссе