У прифронтових містах і селах біда одна, але нещасні всі по-своєму. Цього тижня ми відвідали кілька сімей, в яких ростуть діти. Вони завжди чекають на нас з нетерпінням, радісно зустрічають наші екіпажі та із задоволенням розпаковують і розглядають подарунки, які ми привозимо їм завдяки Вашій участі.
Маленький Льоша – аутист. Він живе в Дружківці з мамою і старшим братом, який теж хворіє з дитинства. Мамі потрібно регулярно возити дітей в лікарню і тепер доводиться більшу частину дитячих виплат витрачати на проїзд, оскільки пільги на нього скасували. Родині доводиться економити на всьому.
Олена – переселенка. Вона одна виховує чотирьох синів, орендує житло. Сім’я переїхала з небезпечного Донецька в Українськ, але і тут на них чекали неприємності. У квартирі кілька разів відбувалося загоряння електрики, після чого родина втратила більшу частину речей, які вдалося перевезти. Старший син залишився в Донецьку – він доглядає за старенькою бабусею.
Влад і Олена живуть з бабусею в Новомихайлівці, мами у них немає, а тато зовсім не цікавиться своїми дітьми. Де він – діти не знають. Влад має психологічне захворювання, потребує реабілітації. Бабуся виховує онуків одна і намагається всіма силами забезпечити дітлахі, щоб вони почувалися комфортно. Але пенсія зовсім не дозволяє зробити цього повноцінно.
Світлана – переселенець, живе в Маріуполі зі своєю сім’єю. У неї з чоловіком четверо дітей, з ними проживають ще літні батьки та брат чоловіка. У квартирі живе 9 (!) людей. Ця сім’я – чудовий приклад того, що в будь-якій ситуації можна знайти вихід. Чоловік Світлани – юрист за освітою і тепер допомагає таким же, як і він: надає юридичну допомогу переселенцям.
Кожна сім’я, до якої ми приїжджаємо, отримує те тепло і увагу, якими Ви ділитеся з ними. Цього разу ми привезли одяг, книги та іграшки для дітей. Ми дякуємо кожному з Вас за участь і допомогу людям, які цього потребують. Особливу подяку ми висловлюємо Nadia Petryk за речі, якими ми забезпечуємо наших підопічних.
__
Ульяна Єгорова