logo_novosti
єдина для нас можливість залишитися людьми – продовжувати допомагати і працювати з тими, хто вже зневірився знайти допомогу.
26.05.2016
Марина Черенокова. Истории задержания
Історія перша. П’ятниця, корейське кіно і МДБ.
26.05.2016

Опитне. Селище між Авдіївкою та Донецьком.

RS_00020

Опитне. Селище між Авдіївкою та Донецьком.

Щоб потрапити сюди, потрібно проїхати трохи по об’їзній навколо Донецька.

Як ми потім дізналися, кільцева дорога – це і є пресловута «лінія розмежування».

У цих краях її називають «стрічкою».

Щоби потрапити в Опитне. Треба «пройти по стрічці».

Уже майже два роки мешканці Опитного отримують дуже гіркий та тяжкий досвід. Досвід виживання на передовій.

Сьогодні тут залишаються декілька десятків мешканців. Багато поїхало. А число тих, що загинули від обстрілів, невідоме й досі.

Тут немає водопроводу, світла, газу. Декілька генераторів запускаються пару разів на день, щоб підзарядити телефони. Воду беруть з однієї-єдиної криниці. Кажуть, вода там – не питна, але зараз про це ніхто не згадує. Іншої все одно немає.

Життя тут поєднане зі щоденним ризиком. Навіть щоб потрапити до Авдіївки за продуктами, потрібно «пройти по стрічці».

Люди допомагають один одному. Ті, хто молодші (середній вік мешканців, що залишилися, – 45-50 років), замість старих їздять з їхніми документами до Пенсійного фонду та інших закладів Авдіївки.

— Позбирав з наших дідів папери, приїхав, а мені кажуть: «ви не відноситеся до підконтрольної території». А до кого ж ми відносимося? Сварився з ними страшно, – говорить Діма, що живе в Опитному.

Хворих доставляють в лікарню туди ж, в Авдіївку. Не тільки поранених.

Життя в таких умовах накладає свій відбиток: навіть у відносно молодих людей загострилися нервові захворювання, серце нездужає.

Перша допомога від нас в Опитне – паливо для генераторів, засоби гігієни та дезінфекції.

Відчуваємо – не остання…

_

Євген Шибалов

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *