Хемінгуей на дотик

—Чому Хемінгуей?

—Вирішив, раз уже дістати важко, річ дорога, не хотів, щоб це був звичайний детектив. Хочеться щось серйозне, щоб думати, перечитувати.

—А аудіокниги пробував?

—Пробували. Тато ставив, я слухав. Але це все одно не те. Мені подобається більше самому читати, перечитувати. Так краще розумієш текст і фантазія працює.

До втрати зору Артур дуже любив читати. Він був відмінником. Нещасний випадок у школі залишив хлопчика без зору. Йому наново довелося вчитися вести свій побут, спілкуватися, читати.

Батько зробив для Артура алфавіт абетки Браеля за старого доміно. І разом із сином, буква за буквою, вивчав грамоту сліпих.

Ми привезли Артуру книгу Ернеста Хемінгуея «Прощавай, зброє». Він сам її просив – дуже хотів почати читати. Як виявилося, в Україні дуже важко дістати друковану продукцію для сліпих. Книгу довелося замовляти в Москві, де є спеціалізоване видавництво.

Артур задоволений своєю першою книгою. Ми спитали, що він хотів би ще.

— Я хочу бачити, — відповів хлопчик.

Тільки на даний момент це неможливо. І про це складніше за все чесно сказати дитині. Операції йому не допомагають. Ефекту вистачає менше, ніж на два місяці. Після чого сітківка відшаровується знов. Зараз Артур і батько сподіваються, що з’явиться новий спосіб в медицині, який зможе їм допомогти.

Дякуємо організації Y’s man international за допомогу в придбанні книги.

Дякуємо всім, хто на читає та допомагає за Вашу підтримку!
__

Дмитро Шибалов