Бідність – не порок

На гарячу лінію «Відповідальних громадян» надійшла стандартна заявка на отримання допомоги: медикаментів і одягу. Зібравши все необхідне і відправившись за адресою, ми були вражені побаченим.

Тетяна - інвалід. Через війну вона була змушена покинути свій рідний дім у Макіївці. У минулому році втратила матір. Зараз живе зі своїм хлопцем, якого зустріла вже тут, в Краматорську. Він, в свою чергу, доглядає за коханою і намагається забезпечити її.

Але коли ми потрапили у двір, нас шокувало та кількість сміття і мотлоху, яку ми там побачили. У будинку всі кути і поверхні позаростали павутиною, порожні пачки, коробки, пляшки відусіль. Пара мешкає в орендованому будинку разом з господарем, і нікому немає діла до стану чистоти їх житла.

Нам було незрозуміло, як люди можуть жити в таких умовах! А вони спокійно знизують плечима і кажуть: «Часу немає. Та чи є сенс прибирати? »

Бідність - не вада. Зараз багато хто опинився в складній ситуації, але це ж не привід опускати руки і запускати себе.

Підкажіть, як мотивувати людей до продовження життя? Як допомогти вийти зі стану тлінного існування і безперспективних поглядів на життя?